Лінолеум досі залишається одним із найпопулярніших підлогових покриттів — і не без причини. Він недорогий, простий в укладанні, легко миється і витримує щоденне навантаження роками. Головне — правильно вибрати вид і не помилитися з підготовкою основи.
У цій статті розберемо, чим відрізняється побутовий лінолеум від комерційного, на що звертати увагу при виборі і як покласти його самостійно — від підготовки підлоги до обробки стиків.
Побутовий і комерційний лінолеум: у чому різниця
Перша і найважливіша характеристика, на яку дивляться при виборі, — клас призначення. Від нього залежить товщина захисного шару, термін служби і ціна.
Лінолеум ділять на три основні види:
- побутовий (класи 21–23) — для житлових приміщень із невисоким навантаженням: спальні, вітальні, дитячі кімнати;
- напівкомерційний (класи 31–34) — для приміщень із середньою і високою прохідністю: кухні, коридори, невеликі офіси;
- комерційний лінолеум (класи 41–43) — для місць із дуже інтенсивним навантаженням: магазини, лікарні, виробничі цехи, вокзали.
«Помилка багатьох — купити лінолеум подешевше для коридору. Через два роки він витирається до дірок саме там, де найбільше ходять.»
Товщина шару зносу
Ключова характеристика — товщина захисного (зносостійкого) шару, а не загальна товщина полотна. Саме цей шар визначає, скільки прослужить покриття.
Орієнтуватися можна так:
| Вид лінолеуму | Товщина шару зносу | Термін служби |
|---|---|---|
| Побутовий | 0,1–0,3 мм | 5–10 років |
| Напівкомерційний | 0,3–0,6 мм | 10–15 років |
| Комерційний | 0,6–1,0 мм і більше | 20–25 років |
Комерційний лінолеум витримує навантаження до 5 тонн і не втрачає кольору навіть після десятиліть інтенсивної експлуатації. Для квартири його брати сенсу немає — переплата не виправдана. Але для коридору або кухні напівкомерційний варіант набагато практичніший за стандартний побутовий.
Основа лінолеуму
Знизу полотно може бути:
- на повстяній основі — тепліше під ногами, добре поглинає звук, але не підходить для вологих приміщень;
- на джутовій або тканинній основі — міцніше, менш еластичне;
- без основи (однорідне полотно) — найчастіше це комерційний лінолеум, він щільніший і стійкіший до вологи.
Для кухні або передпокою краще вибирати лінолеум без повстяної основи — вона може вбирати вологу і поступово гнити.
Як підготувати підлогу перед укладанням
Підготовка основи — найважливіший етап. Якщо пропустити або зробити поспіхом, через кілька місяців під лінолеумом будуть видно всі нерівності, тріщини та перепади. Покриття почне рватися саме в цих місцях.
Підготовку виконують у такій послідовності:
- Очищають поверхню від пилу, бруду, залишків старого клею або мастики.
- Перевіряють рівність підлоги — допустимий перепад не більше 2 мм на 2 метри. Все, що більше, потрібно вирівняти.
- Тріщини і заглиблення на бетоні закладають шпаклівкою, шліфують після висихання.
- Нерівну дерев’яну підлогу вкривають листами фанери товщиною 10–12 мм, прикрученими саморізами через кожні 15–20 см.
- Поверхню ґрунтують — це покращує адгезію і зменшує пилоутворення.
- Перед укладанням чекають повного висихання ґрунтовки.
Укладати лінолеум можна лише при температурі приміщення не нижче 15–18 градусів. Якщо рулон привезли з холоду — дайте йому відлежатися в теплому приміщенні щонайменше 24–48 годин. Холодне полотно крихке і погано розпрямляється.
Як різати і класти лінолеум самостійно
Після того як основа готова, а лінолеум акліматизувався, можна переходити до розкрою і укладання.
«Лінолеум краще відрізати з невеликим запасом по 5–10 см з кожного боку. Підрізати зайве легко, а нарощувати вже нікуди.»
Порядок роботи такий:
- Розстеліть полотно в кімнаті з нахлестом на стіни 5–10 см з усіх боків.
- Залиште лежати щонайменше на добу — полотно остаточно розпрямиться і прийме форму приміщення.
- Підріжте краї вздовж стін гострим будівельним ножем по металевій лінійці. Різати потрібно впевнено, одним рухом — хвилясті краї складно сховати під плінтусом.
- Якщо кімната велика і потрібно два полотна — укладайте їх з перекриттям 2–3 см у місці стику, потім відрізайте обидва шари одночасно. Так стик вийде ідеально щільним.
- Зафіксуйте лінолеум по периметру плінтусами, прикрученими до стіни, а не до підлоги.
Фіксація і стики
У невеликих кімнатах (до 12–15 м²) лінолеум можна не приклеювати — плінтуси утримають його достатньо. У великих приміщеннях або там, де стоїть важкі меблі, полотно краще зафіксувати клеєм або двостороннім скотчем по периметру і в місцях стиків.
Стики між полотнами обробляють зварюванням:
- холодне зварювання — спеціальний клей-розчинник, який розплавляє краї полотен і склеює їх. Підходить для побутового і напівкомерційного лінолеуму, зручний для самостійної роботи;
- гаряче зварювання — зварювальний пістолет і шнур. Дає міцніший шов, обов’язково застосовується для комерційного лінолеуму. Краще доручити фахівцю.
Для холодного зварювання є два типи клею: тип А — для нових полотен із щільним стиком, тип С — для старого лінолеуму, де шов уже розійшовся і зазор ширший.
Типові помилки при укладанні лінолеуму
Навіть простий матеріал можна зіпсувати неправильним монтажем. Ось що трапляється найчастіше:
- укладання на нерівну основу — через місяць усі горби і щілини видно крізь полотно;
- різання холодного лінолеуму — краї кришаться, з’являються мікротріщини;
- занадто щільне підрізання до стін — полотно не має куди «гуляти» при зміні температури і здувається хвилями;
- приклеювання плінтусів до підлоги — лінолеум не зможе трохи рухатись і почне рватися по краях;
- ігнорування акліматизації — полотно, укладене одразу після доставки, через кілька днів розпрямляється і утворює здуття.
Лінолеум — одне з небагатьох покриттів, яке реально покласти самостійно за один день. Достатньо правильно вибрати вид під своє приміщення, ретельно підготувати основу і не поспішати при розкрої. Результат буде служити не один рік без жодних нарікань.
